000035 Переправа через Карачунівське водосховище, 16 серпня 2016

Сиділи ми такі дома і не знали чим займатися вдома  в неділю. І от я знайшов вдома в себе весло, яке мені приніс Сєрік, мій друг художник. Я вирішив, шо маючи весло – можно переплити річку. Питання було тільки – на чому це зробити. Я обзвонив своїх друзів (таких самих придрків як і я) і ми нарєшалі надувний матрас на двох і круг. Прикинули – четверо як раз влазять. Троє на матрас і один в круг. Круг ми привязали до матрасу і вийшло, шо керує той, хто в кругу, а інших він тяне.

Думали – де плисти. Прикинули – Карачунівське водосховище нам підходить. Ну от і підібрали місце. Далі на фото – приблизна траекторія руху. Лінія не така рівна, як на малюнку, в нас ьбули зіг-заги)

Карта

Ось так. Ми прибули на інший берег, там поспали, поїли запаси їжі (фрукти, які ми геметично замотали в пакєт, але вода все одно потрапила).

Далі в мене виникло питання: скільки ж ми проплили? В нас не було ніякого обладнання, але за допомогою Гугла можно порахувати приблизно. Значить – є в нас трикутник (бо гугл не міряє відствань напряму), і я знаю довжину катетів. А, як відомо від Піфагора – квадрат гіпотєнузи равєн сумі квадратів катетів.

Гіпотенуза

Приблизно обидва катети – по 5 км. Ну робимо скидку на повороти – 4 км. Тобто 4х4 + 4х4 = 32. Тобто довжина проплитої відстані – десь 5,5 км. Отакі ми ковбої.

Наша команда: Діма Горсітманов, Рома і Оля Гладкові, і Женьок.

Це я  з Гладковими на їх весіллі. Тоді ми ще не знали про наш подвиг.

gg3uPd3egwM

Це я і  Діма Горсітманов. Ми на показі мод в с.Червоний Шахтар (неподалік від місця подвигу).

zSwvdD7h2aQ

Фото на фініші! Або на старті 🙂 точно не пам’ятаю)))

IOXJlKBwpW4